Хор заочного відділення Південно-Українського Національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського було засновано у рік відкриття музично-педагогічного відділення 1967г.
До 1975р. він існував як курсовий хор, оскільки кожен курс із I по V налічував 30 – 40 студентів. Керівниками курсових хорів були Ульяш Ст Ст; Степанова Л. В.; Захарова Г.З.; Маловичко В. І.; Резніченко І.П. З 1975р. почало існувати три хори, керівниками яких були – Резніченко І.П.; Захарова Г.З.; Маловичко В. І. З 1980р. по 1983р. стало два змішані хори, згодом один, з 1983р. керівники: Ткаченко М. Ю., концертмайстри – Чистова Н., Подзігун А.Я. У 1995р. керувала хором – Кочаловська В.Б. З 1999 керівник – Коренков Є.Л., хормейстер – Ткаченко М.Ю., концертмейстер – Кастумена Т.В.
З 2014 до теперішнього часу керівник – Савенко С.М., хормейстер – Ткаченко М.Ю., концертмейстер – Ходикіна Л.А.
У складі хору студенти, які є викладачами музичних та загальноосвітніх шкіл різних спеціальностей. У репертуарі колективу музика зарубіжних, вітчизняних композиторів, класиків, сучасних авторів, опрацювання народних пісень. Колектив бере активну участь у житті ВНЗ та за його межами.
За весь період існування колективу, лише з 2015 року хор вперше став лауреатом Міжнародних конкурсів, таких як:
• Міжнародний музичний інтернет-конкурс (Бєлград, Сербія) – ІІ місце;
• XI міжнародний фестиваль-конкурс творчості Viva Festa Arcadia (Одеса, Україна) – І місце;
• Міжнародний хоровий фестиваль-конкурс ім. Г. Музическу (Яси, Румунія) – ІІІ місце.
• ІІІ Міжнародний молодіжний музичний фестиваль хорів та оркестрів (Братислава, Словаччина) – ІІ місце
Хоровий спів без перебільшення – найпотужніший інструмент впливу на суспільство. Воно покращує, розвиває, гармонізує людей. Недарма в розвинених європейських країнах хорове виховання невід'ємне від життя. Ось на чому має виховуватись молодь — на народних піснях, духовних творах, класичній музиці... Хочеться вірити, що наша країна з найбагатшою історією та традиціями хорового співу підтримуватиме професійне хорове мистецтво як основний чинник збереження та розвитку національної свідомості.
